25 листопада — День пам’яті жертв голодоморів

Учора жителі райцентру зібралися на кладовищі, біля пам’ятного Хреста жертвам голодоморів, ушанувати пам’ять заморених голодом земляків.
Перед представниками громадськості Великої Писарівки виступив селищний голова Леонід Клизуб. Він закликав ушанувати пам’ять українців, які померли через штучно створений голод. Пам’ять замордованих голодом земляків присутні на зібранні вшанували хвилиною мовчання, була запалена лампадка пам’яті, до Хреста жертвам голодоморів були покладені квіти.
Проводила захід Світлана Курило.

 

Ініціативна група збирає небайдужих

У середу, 29 листопада,
ініціативна група щодо організації ремонту дороги на Богодухів збирає небайдужих жителів району біля райдержадміністрації.
Зустріч планується розпочати о 9.00. Координатори ініціативної групи Іван Тимошенко, Павло Бутенко і Микола Кулинченко очікують,
що керівництво району не залишиться поза цією акцією і також прийде на зустріч
із жителями району, автолюбителями,
батьками студентів.

Проблема богодухівської дороги — знову на порядку денному

На минулій сесії районної ради знову було порушено питання навіть уже не дороги, а напрямку на Богодухів. Полум’яна промова Павла Бутенка  не залишила байдужим нікого з присутніх. Але оскільки грошей немає, то в черговий раз обмежились звернення до вищого керівництва. Про це повідомляє у своїй передовій газета «Ворскла», яку читачі отримають завтра. 

Щастя, здоров’я, гараздів без ліку

Шановного керівника ф/г “Світанок”, доброго друга районної газети “Ворскла”
Миколу Олександровича
НАДТОЧИЯ
вітаємо з Днем народження!
З Днем народження вітаєм,
Всіх благ земних Вам сповна бажаєм!
Щастя, здоров’я, гараздів без ліку,
Весняного настрою, довгого віку.
Хай доля дарує Вам щирі хвилини
І в колективі, і в колі родини.
Хай обминають Вас всякі тривоги,
Хай стеляться довгі життєві дороги,
Усмішка нехай виграє на устах,
І смутку ніколи не буде в очах.
З повагою колектив  редакції
Великописарівської районної газети “Ворскла”.

Творчість наших земляків

Я энергию вкладывал в строки
Без желания вызвать восторг,
И чтоб звуков космических крохи
Озарили любимый простор…

Может, ты и не та, о ком мыслю я

Словно чайка,  от стаи отставшая,
Возлюби ситуацию ту,
При которой лидируют давшие,
А не взявшие  впрок суету.

Руководствуясь гибким критерием,
Оставайся такой, будто ты
Увлеклась лепестком-эпителием
Своих губ от моей пустоты.

Как и море, волнуется космос
От вибраций доношенных фраз,
Настроения лучшая  роскошь
Намереньем застенчивых глаз.

Твоя мудрость — мое легкомыслие
Прямо слету берет в оборот,
Может, ты и не та, о ком мыслю я,
А хотелось бы — наоборот.

Как ты лихо зашла по аккордам
На тональность мою в унисон,
А я был «человеком за бортом»,
Морем музыки той унесен…

Владимир Гаманов

Нинішня сторінка поезії Володимира Гаманова — це можливість нашим читачам долучитися до чудових творів нашого земляка, оцінити їхню оригінальність та глибину

 

У номері від 22 листопада

Завантажити номер у форматі PDF можна буде починаючи з наступної п’ятниці

  • Як у районі святкували День аграрія
  • Дороги немає і не буде. Навіть не сподівайтеся.
  • Ліричні вірші Володимира Гаманова
  • Історія з життя від Галини Гладченко.
  • А також традиційні вітання іменинникам, оголошення, програма телепередач, прогноз погоди та різна довідкова інформація і політична реклама

Залишайтеся з “Ворсклою”

З Днем Гідності та Свободи!

Шановні земляки!

Від щирого серця вітаємо всіх зі святом — Днем Гідності та Свободи! У цей знаменний і величний день ми з гордістю говоримо про те, що українці — це гордий, волелюбний народ, із високим почуттям патріотизму, а Україна — це територія гідності і свободи.
Нині ми йдемо шляхом до свободи й верховенства права і повинні гідно відповідати на всі виклики часу. Щиро дякуємо кожному з вас, дорогі земляки, за патріотизм, за те, що робите все можливе, щоб світ побачив нову Україну такою, що формує нове обличчя демократичної Європи.
Нехай буде мирне небо над українською землею, добробут і родинна злагода у ваших домівках, не згасає віра в щасливе майбутнє Української держави. Вічна слава Героям, що полягли за свободу рідної землі! Слава Україні!
З повагою голова Великописарівської районної ради Дмитро СИПКО, депутатський корпус Великописарівської районної ради.

Із нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи 21 листопада в Кириківській селищній раді  за участю керівництва громади, представників закладів культури, громадськості та учнів Кириківської ЗОШ відбувся мітинг-реквієм, приурочений пам’яті Героїв Небесної Сотні  

 

21 листопада

  • У 1783 році брати Жозеф-Мішель і Жак-Етьєнн Монгольфье піднялись у небо над Парижем на вперше створеній ними пілотованій повітряній кулі.
  • У 1962 році президент США Джон Кеннеді зняв блокаду Куби.
  • В цей день в 2004 в Україні проходив другий тур виборів Президенти України. О 20:40 на Майдані Незалежності близько 20 тисяч прихильників кандидата в Президенти України Віктора Ющенка розпочали акцію з оприлюднення підсумків паралельного підрахунку результатів другого туру виборів. Розпочалася Помаранчева революція.
  • Цього ж дня, але вже у 2013 році в Україні почався Євромайдан.

Посиденьки

  • Пошта
  • Передплата
  • Дороги та влада.

І знову зустрілися герої наших посиденьок у затишній хаті діда Онуфрія та баби Милі.

– Принесли мені оце тілько сьогодні «Ворсклу» за ще суботу. – Це баба Уляна скаржиться на пошту.
– Так поштарка ж хворіла, так що аж у Писарівку возили, а її Микола хіба ж буде розносити?! Добре, що хоч на самокрутки наші газети не порвав. – Заступилася за листоношу баба Ганна.
– А пам’ятаєте, як за радянських часів аж по п’ять газет виписували? – то вже дід вступив у розмову. – Так то ж заставляли. А пам’ятаєш, Милю, як в якийсь із років нам по три одинакові «Піонерські правди» приносили? У школі старших наших зобов’язали передплатити, а ми не проконтролювали – воно ж тоді копійки стояло
– Добре, що Василь тоді ще до школи не ходив, а то ще й «Зірку» читали б! – з усмішкою мовила сусідка.
– Та хто там їх читав! Розтопляли, та загортали в них. А дід Ладько замість онуч «Правдою» ноги обмотував, казав, що не так вони потіють.
– Обмотував, поки хтось не доніс. Приїхали з району, розбули, а там портрети всіх членів політбюро! Довго тягали і в уборні провіряли – слава Богу не знайшли, а то б посадили.
– Та було! А зараз лише «Ворсклу» й передплачуємо. Зате хоч знаємо що в районі робиться. – додав дід Онуфрій.
– Он Сашка в армію забрали. Дивись, кумо, на фотографії, —вилитий батько. Я аж подумала, що Васильовича знову до війська призвали. – прокоментувала прочитане господиня.
– Схожий!
– А це, що за пара на фото?
– Та то ж Савелович з Олександрівки. Віктор Кочерга з жінкою. Ми з ним у молодості… – почав було дід, та зустрівши погляд баби Милі, осікся.
– Та читала я цю статтю, – мовила друга сусідка. – Аж плакала – так гарно написала донька про своїх батьків.
На якусь мить у хаті запанувала тиша. Навіть чути було,як біля лежанки у накритому куфайкою бідоні щось шуміло. Мабуть у кожного в уяві промайнули свої долі — одночасно схожі, як отой Сашко на батька, і одночасно — такі різні та неповторні.
Потім завдяки газеті обговорили стан доріг у районі. Почали з богодухівського шляху, та дороги до Солдатського, а завершили калюжею в центрі села, що практично ніколи не висихає.
Ще довго обговорювали інші матеріали. Коментуючи деякі з них дід дозволяв собі вставити гостре слівце, та жіночки сприймали їх як належне, адже в сільському лексиконі альтернативи цим словам немає.
Баба Миля вже почала позіхати та поглядати на стрілки настінного годинника, що мирно та безапеляційно кожним своїм клацанням ніби відрубував від присутніх краплинки життя. Лише чотири сторінки у газеті, а обговорити встигли далеко не все. Та сусіди зберуться і завтра, і наступного за ним вечора, бо невідомо коли пошта принесе наступного номера районного часопису.
 Провівши за ворота гостей, дід Онуфрій підпер хвіртку, зачинив сіни на засув. Зайшовши в хату повісив шапку на гачок, перебувся в капці. Потім довго шукав ножиці, лаючи при цьому бабу тими ж словами, що і кілька хвилин назад надійшли від нього на адресу влади. Нарешті спільними зусиллями ножиці були знайдені. Баба Миля стоячи перед образом Господа дрібно христилася та шептала слова вечірньої молитви, а дід сидячи за столом заповнював бланк абонемента на передплату «Ворскли», якого перед цим акуратно вирізав із газети.

Сьогодні – День працівників сільського господарства

За кількістю причетних до цього дня серед професійних свят воно без перебільшення найбільше, адже наш край завжди був аграрним.
Традиційно до цього дня районне видання розміщує численні вітання працівникам галузі. Не став винятком і цей номер, який вийшов на шести сторінках. А все для того, щоб розмістити всі вітання, які надійшли до редакції на адресу хліборобів.
Про досягнення галузі розповів читачам начальник відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Анатолій Ігнатенко і підтвердив сказане цифрами, які красномовно свідчать, що Великописарівщина знаходиться серед лідерів галузі у Сумській області.